17.08.2026

   

 УкрНДІ «Ресурс» презентував алгоритм розробки комплаєнс-програм для підприємств системи ДАУР

   

       6 серпня 2026 року під час звітної наради за підсумками діяльності державних підприємств, організацій та установ, що належать до сфери управління Державного агентства з управління резервами України, за ІІ квартал 2026 року директор Українського державного науково-дослідного інституту «Ресурс», доктор наук з державного управління, професор Валерій ВОРОТІН презентував розробку Інституту - «Алгоритм розробки комплаєнс-програми для підприємств Державного агентства з управління резервами України».

       Розроблений УкрНДІ «Ресурс» алгоритм має прикладний характер і призначений для використання підприємствами різного типу - складськими комплексами, елеваторами, зерносховищами, холодильними та морозильними комплексами, іншими суб’єктами господарювання сфери управління ДАУР. Головною метою розробки є перехід від формального сприйняття комплаєнсу як сукупності обов'язкових документів до комплексної системи управління ризиками, загрозами та безпекою підприємства. «Ми говоримо не про черговий документ “для перевірки”. Йдеться про створення сучасної моделі управління підприємством, яка дозволить працювати більш безпечно, прозоро та стійко в умовах воєнного стану», - наголосив Валерій Воротін.

       Комплаєнс як комплексна система безпеки підприємства. Однією з принципових особливостей запропонованого підходу є розширення традиційного розуміння комплаєнсу. За концепцією УкрНДІ «Ресурс», сучасна комплаєнс-система підприємства державного резерву повинна інтегрувати три взаємопов'язані блоки.

       Перший охоплює дотримання законодавства, запобігання корупції, фінансово-економічну дисципліну та економічну безпеку підприємства.

       Другий стосується інформаційної та кібербезпеки, захисту інформаційних систем і забезпечення стійкості цифрової інфраструктури.

       Третій передбачає фізичну безпеку об'єктів, захист критичної інфраструктури, охорону праці, готовність до надзвичайних ситуацій та забезпечення безперервності діяльності підприємства.

       Такий підхід набуває особливого значення в умовах воєнного стану. Для підприємств, на яких зберігаються державні матеріальні цінності, питання фізичного захисту об'єктів, розосередження запасів, кіберзахисту, кадрової спроможності та забезпечення безперервності роботи вже не можуть розглядатися як окремі, не пов'язані між собою напрями. Вони мають бути складовими єдиної системи управління стійкістю підприємства.

       Запропонований Інститутом алгоритм передбачає сім послідовних етапів, проходження яких дозволяє підприємству сформувати власну комплаєнс-програму з урахуванням специфіки його діяльності.

       Перший крок - визначення нормативно-правової рамки.
       Підприємство має проаналізувати вимоги законодавства у сферах запобігання корупції, економічної та інформаційної безпеки, кіберзахисту, захисту критичної інфраструктури, охорони праці, закупівель, бухгалтерського обліку та державних резервів. Завдання полягає не лише у визначенні відповідних нормативних вимог, а в їх практичному включенні до внутрішніх управлінських процесів.

       Другий крок - збір та систематизація вихідної інформації.
       Йдеться про оцінювання економічного і технічного стану підприємства, кадрового потенціалу, фінансових показників, договорів, закупівель, інформаційних систем, стану об'єктів, попередніх аварійних та кризових ситуацій. Саме достовірна інформація про фактичний стан підприємства є основою для подальшого управління ризиками.

       Третій крок - ідентифікація та оцінка ризиків і загроз.
       Інститут пропонує використовувати відповідну матрицю ризиків, яка дозволяє визначити їх рівень, імовірність та можливі наслідки, а також встановити пріоритетність заходів реагування.

       В умовах війни особливого значення набувають воєнні та техногенні загрози, корупційні й економічні ризики, кіберзагрози, пошкодження критичної інфраструктури, кадрові ризики та загрози безперервності роботи підприємства.

       Четвертий крок - формування організаційної моделі.
       На підприємстві мають бути чітко визначені функції, повноваження та персональна відповідальність посадових осіб за відповідні напрями безпеки і комплаєнсу. Це дозволяє уникнути ситуації, коли відповідальність формально розподілена між декількома структурними підрозділами, але фактично не закріплена за конкретними посадовими особами.

       П'ятий крок - формування системи внутрішніх документів.
       Вона може включати антикорупційну програму, кодекс етики, політики економічної та інформаційної безпеки, процедури запобігання конфлікту інтересів, документи щодо захисту критичної інфраструктури, охорони праці, реагування на надзвичайні ситуації та забезпечення безперервності діяльності. Принциповим є не формальне існування таких документів, а їх реальне застосування у щоденній роботі.

       Шостий крок - визначення необхідних ресурсів.
       Комплаєнс-система потребує кадрового, організаційного, технічного та фінансового забезпечення, а також постійного навчання персоналу. Водночас, як було наголошено під час презентації, витрати на превентивні заходи необхідно оцінювати порівняно з потенційними втратами від аварій, порушень законодавства, штрафних санкцій, кібератак, пошкодження чи втрати державного майна. Тому комплаєнс доцільно розглядати не лише як витрати, а як інвестицію в безпеку та стійкість підприємства.

       Сьомий крок - практичне впровадження та контроль.
       Алгоритм передбачає формування дорожньої карти на перший рік із подальшою перспективою розвитку системи на три роки. Після первинного аудиту та оцінки ризиків визначаються відповідальні особи, затверджуються внутрішні документи, реалізуються організаційні й технічні заходи, проводиться навчання персоналу, після чого здійснюється внутрішній аудит та коригування системи. Таким чином формується постійний цикл: оцінка ризиків – планування – впровадження – контроль - удосконалення.

       Щодо індивідуальної моделі для кожного підприємства. Під час презентації директор УкрНДІ «Ресурс» окремо наголосив, що запропонований алгоритм є базовою методологічною моделлю, а не універсальним шаблоном. Складський комплекс, елеватор, зерносховище чи морозильний комплекс мають різні технологічні процеси, технічний стан, кадрові можливості, територіальне розташування та, відповідно, різні профілі ризиків і загроз. Тому кінцева комплаєнс-програма повинна розроблятися індивідуально для конкретного підприємства та враховувати процеси трансформації й корпоратизації підприємств сфери управління ДАУР.

       Водночас сьогодні відповідні вимоги містяться в різних галузях законодавства - щодо запобігання корупції, бухгалтерського обліку, закупівель, інформаційної та кібербезпеки, охорони праці, критичної інфраструктури тощо. Це актуалізує необхідність системного методичного підходу, який дозволить інтегрувати відповідні вимоги в єдину модель управління ризиками конкретного підприємства. Саме таке практичне завдання покладено в основу розробки УкрНДІ «Ресурс».

       Від методики - до практичного впровадження. За результатами презентації Інститут запропонував підприємствам сфери управління ДАУР перейти до наступного етапу - практичного впровадження комплаєнс-програм безпосередньо на об'єктах. УкрНДІ «Ресурс» готовий надавати науково-методичну та практичну підтримку, зокрема проводити виїзне обстеження підприємств, збирати й аналізувати вихідні дані, формувати карти ризиків і загроз, допомагати в розробленні внутрішніх документів, проводити навчання персоналу та здійснювати методичний супровід впровадження. Такий формат роботи дозволяє перейти від загальної методології до індивідуальної моделі безпеки та стійкості кожного підприємства.

       Підсумовуючи презентацію, директор УкрНДІ «Ресурс», професор Валерій ВОРОТІН наголосив: «Наше спільне завдання - не просто виконати вимоги законодавства. Ми повинні побудувати таку систему управління, яка забезпечить збереження державних резервів, безпеку людей, безперервність роботи підприємств та їх готовність до сучасних викликів в умовах воєнного стану і післявоєнного відновлення».

       Представлений алгоритм є одним із прикладних напрямів роботи УкрНДІ «Ресурс», спрямованих на науково-методичне забезпечення економічної безпеки, резервної стійкості та підвищення інституційної спроможності системи державних резервів України. Подальшим завданням Інституту є розвиток цієї методології, її апробація на підприємствах системи ДАУР та формування комплексних науково обґрунтованих підходів до управління ризиками, безпекою та стійкістю суб'єктів господарювання, діяльність яких безпосередньо пов'язана із забезпеченням стратегічних потреб, національної стійкості та обороноздатності держави.